Значение украинского трезубца. Трезубец Украины

Герб Украины был утверждён 19 февраля 1992 года. Герб представляет собой символ трезубца золотого (жёлтого) цвета в центре щита английской геральдической формы синего цвета. Щит имеет золотую (жёлтую) тонкую оправу. Цвета герба полностью совпадают с цветами государственного флага страны.

Символизм

• Золотой (жёлтый) цвет обозначает достаток, богатство, а также является цветом зрелой пшеницы.
• Синий цвет олицетворяет красоту и мирное небо.
• Тризуб является символом государственности, свободы, независимости. По данному символу не существует единого мнения.

Тризуб

Сокол Рюрика

Первая теория о происхождении данного символа относится к временам царствования Рюриковичей. В западнославянских языках слова "рарог" и "рерик" обозначают сокола. Сокол обозначал доблесть, стремительность, отвагу, неукротимость.

Похожее изображение сокола находится на реверсе монеты времён Владимира Святославича.

Вторая теория относит нас к временам нашествия хазар, а также символу власти хазар – двузубу. Некоторые историки утверждают, что именно из хазарского двузуба появился символ тризуба. Также изображения двузуба находят на печатях от 972 года (печать Святослава Игоревича).

Именно во времена распада Российской Империи Тризуб, как символ вновь появляется в геральдике. Именно изображение Тризуба стало основным на флаге и гербе Украинской Народной Республики.

Чешский якорь

Христианская теория происхождения гласит о том, что именно чешские священнослужители крестили украинцев, а так как под рукой ничего кроме якоря не оказалось - крестили именно им. Данная теория является больше, не христианской, а политической, так как не выдерживает критики. Во-первых, Тризуб совсем не схож с изображением якоря, а во вторых, Святослав не был христианином и его символ не мог быть обобщающим фактором для христианизации Руси.

Законодательно не утверждён. Представляет собой изображение малого герба, поддерживаемого запорожским казаком, вооружённым мушкетом и саблей и львом (символом Галиции). У основания расположены пшеничные колосья, лента с цветами украинского флага, гроздью калины.

В некоторых источниках щитодержатели расположены с других сторон.

• А. Ивахненко,
• В. Митченко,
• М. Дмитриенко,
• Ю. Савчук.

Исторические гербы и символы Украины, княжеств и земель Южной Руси.

Описание: "В лазоревом поле Святой Архистратиг Михаил в серебряном одеянии и вооружении, с пламенеющим мечом и серебряным щитом. Щит увенчан Императорской короной и окружён золотыми дубовыми листьями, соединёнными Андреевской лентой ".

Что значит герб Украины для рядового гражданина? Почему герб именно тризуб, а не что-то другое? Что означает такой знак, когда он появился? Большая часть населения воспринимает его лишь как золотистый символ на синем фоне, ну возможно еще видит в нем слово «воля» (свобода). К сожалению, на этом знания и понимание заканчиваются, хотя символ - тризуб таит в себе много значений и знаний.

Первые разговоры о тризубе как о государственном гербе начались в 1918 году, принятием Центральной Радой его государственным символом. Такой выбор, тогдашние политические деятели объясняли тем, что тризуб со времен Киевской Руси считался знаком власти и преемственности традиций украинской государственности. Хотя со времен распада Киевской Руси и до начала ХХ века этот знак использовали довольно мало. Символ трезубец встречался исключительно в геральдике родовых гербов, городов или в книгах. В качестве примера этого могут служить казацкие гербы, в которых стилизовано изображались кресты или якоря в виде тризуба.

В целом же история украинского тризуба начинается с древнего княжеского рода Рюриковичей, при которых этот символ чеканился на всем от монет до клейма на кирпичах из которых строили храмы. Первые письменные упоминания о тризубе как символе князя встречаются в болгарской летописи Х века, согласно этому источнику флаги дружинников князя Святослава были именно с тризубами. Однако согласно исследованиям символ Святослава был несколько проще и имел только два зубца. Ученые высказывают мнение, что это был знак буквы «Ц» с немного смещенным хвостиком к центру, которая отождествлялась со словом «царь».

Сын Святослава князь Владимир Великий продолжил традицию отца, и усовершенствовал его герб, добавив к нему еще один зубец, а после крещения Руси добавил горизонтальную линию до середины, чтобы изобразить крест. Именно при Владимире тризуб получил привычный нам вид.

Однако тризуб присутствовал на территории современной Украины задолго до вышеупомянутых событий. Согласно археологических находок его широко использовали трипольские племена в III - IV веке до нашей эры. В те древние времена тризуб был знаком старейшин. Примеры использования символа тризуба встречаются в археологических находках на Подолье, в Ольвии и многих других интересных местах. Впоследствии, после трипольцев символ тризуба использовали скифы, которые считали себя прямыми потомками атлантов. Интересно, что первое письменное упоминание о тризубе в целом встречается в труде Платона «Тимен» и датируется 360-350 годами до нашей эры. Платон в ней описывает царей атлантов, которые одевались в голубые одежды, украшенный золотым тризубом.

Как бы ни казалось, что украинский герб тризуб единственный в мире, однако существуют и другие государства использующие его в качестве государственной символики, например Барбадос. Интересно, что и флаг Барбадоса также сине-желтый. В этой стране тризуб трактуется как триединство принципов правления: для народа, из народа и с народом.

Если внимательно заглянуть в историю, то принципы триединства встречается во многих культурах и странах. Так скажем символом княжества Литовского были колонны Гедемина или Гедимина столбы. Казалось бы ничего общего с трезубцем три колонны не имеют, но если рассматривать глубинное первоначальное значение, то важно сочетание трех сил или явлений, составляющих основу бытия в верованиях древних. Эти колонны и сегодня присутствуют на литовском гербе. По преданию такой символ в княжество был привезен из Рима князем Паленомом, однако еще с тех давних времен прослеживается сходство столбов с Киевским тризубом.

Различные виды и вариации тризубов распространены практически на всей территории Европы и Азии, ведь он имеет большое сакральное значение в культуре многих народов. Одно из важнейших значений тризуб играл в культуре арийцев, пожалуй именно поэтому отголоски триединства можно и сегодня наблюдать на родовых гербах потомков арией.

Довольно ярко символизм тризуба прослеживается в культуре Индии, так например, существует Храм Великой Богини Матери - Вайшно Дэви, где ее бронзовая статуя держит тризуб в правой руке. Также очень необычное местоположение этого храма, он находится на уникальной горе с тремя вершинами, которую довольно символично называют «треугольной». Тризуб в индийской культуре присутствует в изображениях богов Вишну и Шива. Согласно индийских верований бог Шива с помощью своего тризуба создает хаос, из которого впоследствии образуется новый мир. Для индусов тризуб символ единства охранника, создателя и разрушителя. В государственной символике этой страны также присутствует тризуб, несколько похож на украинский. Хотя местные жители утверждают, что этот знак принесли им именно арийцы.

Практически в каждой культуре найдется божество которое изображалось именно с тризубом, так например, в греческой мифологии это был Посейдон, в римской - Нептун, у скифов - Тагимасад, у славян - Водяной и Перун.

Интересно но самое больше изображения тризуба находится в Перу, это рисунок вырезан на скале, и называется Андский канделябр, по своей похожести на подсвечник с тремя свечами, хотя местные жители зовут его «Три креста»

Мало кто из наших соотечественников знает, что украинский тризуб присутствует на гербах армии Италии. По законам этой страны, армейским подразделениям можно добавлять к своим гербам знаки и символы территорий, где были получены военные награды. Так во время Второй мировой войны часть армии была направлена в СССР, именно на территорию Украины, и хотя тут она была почти полностью разбита, некоторые из солдат и офицеров все же вернулся на родину, впоследствии сформировали новое воинское формирование, которому и было разрешено добавить украинский тризуб к своим гербов.

Интересно, что на территории стран СНГ широко известно еще одно понятие, «трезубец», однако оно мало что имеет общего с понятием «тризуб». Это обусловлено тем, что трезубцем украинцы называли вилы, в то время как тризуб имеет более глубокое, символическое и сакральное значение.

На сегодня существует огромное количество различных теорий значение символа тризуба, однако, к сожалению, ни одна из них не дает полной и исчерпывающей трактовки. Так скажем, одни ученые видят в нем конкретные качества не живых и живых предметов, то скипетр, то корону, то птиц или даже флаг. С философской точки зрения, тризуб символически отражает определенное явление, или понятия. Так тризуб Владимира трактуется как символ власти над тремя разными мирами.

Для некоторых украинцев тризуб являет собой монограмму от слова «Воля», «Василевс», «Владимир». Кто-то трактует, что на этом знаке изображены две буквы «В», а между ними знак царской власти. Однако такие теории трактовки вызывают множество вопросов, ведь символ тризуба известен с древних времен, когда об этих понятиях еще и речи не было.

Многие усматривают в тризубе изображение цифры «3», которую в древности обозначали вроде современной буквы «Ш». Это число в культуре Египта издавна олицетворяло Божественный порядок. Например, у древних египтян число три ассоциировалось с сочетанием двух элементов, которое приводило к появлению нового, третьего. По убеждениях мислителей мир состоит из трех взаимно связанных уровней: земного, подземного и небесного, а любой человек имеет три важных аспекта тело, дух и душу, и каждое явление возникающее в вселенной имеет три основные стадии - появление или возникновения, развитие и уничтожения.

Главный секрет символа тризуба заключается именно в сакральном числе 3. Троица, или триединство сопровождают человечество со времен зарождения первых цивилизаций. Это всегда три равноправные силы, происходящие от Абсолюта присущего каждой отдельно взятой культуре.

Эта тенденция очень хорошо прослеживается при изучении систем верований древних народов и цивилизаций, так например в древней Греции существовали три главных божества - Зевс, Посейдон и Аид, в индуизме - Вишну, Шиву и Брахма, для египтян это были Исида, Осирис и Гор, даже если обратиться к христианским учениям, то четко прослеживается тройственность, Бог Отец, Бог Сын и Бог Дух.

Несмотря на описанные выше факты не следует забывать, что тризуб символ языческий. И если опираться именно на языческие верования, то малый герб, который использовали киевские князья был символом Божественного мира, и владелец такого символа использовал его для провозглашения себя наместником Бога на земле.

По языческими верованиями тризуб отображает Рода или Триглав, который олицетворяет триединство женского начала - Мякошь - левая часть, мужского - Дажбог- правая часть и божества, которое занимается жизнью и смертью - Перуном в центре. Как ни странно, но такой же принцип используется и в построении календаря и православных храмов и церквей. Так вход располагается только в западной части здания, которая символизирует зародыш, смерть и осень, прихожане и посетители входят лицом к восточной части, которая символизирует ребенка, рождения и весну, северная часть храмов считается женской и олицетворяет зиму, а южная соответственно мужская-лето.

Довольно вероятно и то, что тризуб мог быть руническим символом, который изображает дерево с тремя ветвями направленными вверх и символизировал положительное значение, а в противовес ему существовал перевернутый символ который нес отрицательное значение.

Также распространено мнение что тризуб - это отражение вестника небесной справедливости Рарога, или сокола летящий с высоты полета вниз. Дня большинства древних культур эта птица имела большое значение, и ассоциировалась с победой над злом, символом власти, доблести и силы. В верованиях наших же предков, сокол занимал место на вершине мирового дерева, и возможно именно поэтому падающий вниз сокол, стал прототипом герба династии Рюриковичей.

Сколько исследователей столько и различных гипотез, к сожалению точно узнать значение символа тризуба узнать вряд ли удастся, но привлекать и побуждать к поискам истины, познания и понимания тайн предков он не перестанет никогда.

Знаки, схожі на сучасні герби, зародилися ще в Стародавньому світі. Вони були пов"язані з обожненням давніми народами певних звірів або предметів - так званих тотемів. Пізніше, із появою держав, ці символи карбувалися на монетах, зображувалися на щитах воїнів, на військових знаменах, на печатках тощо. Так, у Єгипті символами Верхнього та Нижнього царств були сокіл та змія, символом грецького міста Афін була сова, Коринфа - крилатий кінь, римляни як символ використовували орла.
У середньовічній Європі герби набули сучасного вигляду, були встановлені правила їх створення та описання. Виникла навіть окрема наука - геральдика . У цей час герби часто символізували окрему людину або родину. Спочатку вони використовувалися для розпізнавання рицарів під час битви, пізніше - як ознака роду, що передавалась у спадок. Звідси, власне, і пішла назва «герб» - від німецького слова «еrbe», «спадок». Власні герби мали й окремі міста; наприклад, гербом Парижа й досі є корабель, Венеції - крилатий лев, Флоренції - лілея.

Виникнення національних гербів припадає на період об"єднання європейських держав у Новий час. Герби держав створювалися за різними принципами - десь це були давні символи певного територіального утворення, яке увійшло до складу єдиної (централізованої) держави (наприклад, Німеччина обрала гербом орла Священної Римської імперії, герб Іспанії включає герби королівств, які її утворили), десь створювався зовсім новий герб (особливо коли держава до цього ніколи не була незалежною).

Основою герба України є тризуб - Знак Княжої Держави Володимира Великого. Версій про походження тризуба існує безліч. У різних варіаціях він з"являється на монетах, печатках, клеймах князів роду Рюриковичів із часів Святослава Ігоровича (щоправда, у його часи це був двозуб). Учені тлумачать ці зображення по-різному: як символ державної влади, як церковну емблему, як монограму, як орнамент. Багато вчених вважають тризуб родовим знаком самої родини Рюриковичів. Походження символу також породило багато версій. Так, наприклад, низка фахівців вважають тризуб схематичним зображенням птаха (зокрема, сокола, ворона, голуба). Дехто бачить у тризубі корону. Інші вважають тризуб символом християнської Трійці або ж триєдиного божества з язичницького пантеону.

Цікаво, що як такий тризуб є одним із найдавніших символів, відомих людству. Із тризубом зображували грецького бога моря Посейдона та його римського «колегу» Нептуна; у руках богів Шиви та Вішну він з"являється в індійській міфології. Тризуб широко використовувався в різноманітних символах, пов"язаних із числом 3, яке вважалося священним практично всіма народами.

Варто зазначити, що український народ протягом свого існування використовував й інші символи. Зупинимося на найбільш відомих та поширених.

Важливу роль в історії України відіграло козацтво. Тому не дивно, що зображення козака тривалий час використовувалося нашим народом як свого роду символ. Велика історична роль цього символу відображена також у Конституції України, яка встановлює використання у великому Державному Гербі козака з мушкетом.
Уперше таке зображення («рицар-козак із самопалом») з"являється в 1575 р. на печатці Війська Запорізького, яка разом з іншими клейнодами була передана козакам польським королем Стефаном Баторієм. Пізніше козак зображувався з мушкетом та шаблею на боці. Цей символ використовувався запорожцями і під час польського панування, і за часів Хмельниччини; пізніше його успадкувала й Гетьманщина: у її діловодстві його називають «гербом нації». Сьогодні козак зображений на гербах Дніпропетровської та Запорізької областей - до їхнього складу увійшли землі Запорізької Січі. Цей символ зберігався як символ українських земель до кінця XVIII ст. - ліквідації гетьманського уряду.

Іншим поширеним символом України був архангел Михаїл . Полководець небесного воїнства, він віддавна вважався оборонцем усіх християн та давніх слов"ян зокрема. Упродовж тривалого часу архангел Михаїл був зображений на гербі міста Києва та Київської землі; на гербі столиці його можна побачити й зараз. Неодноразово він з"являвся й на козацьких знаменах. Коли в 1863 р. почалося Січневе повстання поляків проти російського повстання, саме архангел Михаїл символізував на гербі повстанців українські землі.

Іншим важливим символом був галицький лев . Лев - один із найстаріших елементів гербових символів. Він розміщений на гербах багатьох сучасних держав: Чехії, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Швеції, Болгарії тощо. Уперше він з"явився як символ Галичини на печатці галицько-волинських князів Андрія та Лева II (князювали в 1308-1323 рр.). Кольори лева та тла - золотий і блакитний - збігаються з кольорами українського прапора. Золотий галицький лев був проголошений гербом Головною Руською радою під час революції 1848 р. в місті Львові.

Уперше необхідність створення власного державного герба постала перед Україною після Лютневої революції 1917 р. та створення Української Центральної Ради. Пропонувався цілий ряд символів: вже згадувані лев, козак, архангел Михаїл, а також лук або самостріл, які дуже часто використовувались у гербах українських міст, наприклад, на старих гербах Києва та Харкова; сьогодні лук зображений на гербі міста Полтави. Дехто пропонував створити зовсім новий символ, наприклад, пішовши шляхом Французької Республіки, використати як символ стилізоване зображення букви «У» (французи використовують монограму RF). Один із провідних діячів Центральної Ради, видатний історик Михайло Грушевський пропонував створити комбінований герб. За його задумом, у центрі герба мав бути зображений золотий плуг, а навколо нього - тризуб, лев, козак із мушкетом, арбалет та вершник (що символізував би історичний період перебування України у складі Литовсько-Руської держави). Над гербовим щитом Михайло Грушевський пропонував розмістити голуба з оливовою гілкою - символ миру. Підтримувати щит мали робітник та селянка. Однак проект так і не був реалізований. Разом із цим Центральна Рада з утворенням Української Народної Республіки все ширше використовувала як символ тризуб - на державній печатці, на грошових знаках. У лютому 1918 р. тризуб був розміщений на військово-морському прапорі УНР, а в березні того ж року - затверджений як державний герб УНР. Таким чином підкреслювалося, що Українська держава спирається на традиції Київської Русі. Тризуб на гербі УНР був оповитий стилізованими оливовими гілками - символ прагнення нової держави до миру із сусідами. Ескіз герба виконав український художник Василь Кричевський.

Однак сама УНР після цього проіснувала недовго: у квітні 1918 р. внаслідок державного перевороту до влади прийшов Павло Скоропадський, який був проголошений гетьманом. Зрозуміло, що, здобувши такий титул, він почав відроджувати козацькі традиції. За його правління видатний український графік Юрій Нарбут (автор ескізів грошей УНР) розробив державну печатку, на якій поєднав обидва історичні символи - козака та тризуб. На восьмикутному тлі зображувався козак, у верхній частині печатки було розміщено тризуб. За гетьмана тризуб уперше з"явився на кокардах військово¬службовців армії Української держави.

Після повалення Павла Скоропадського та приходу до влади Директорії тризуб знову став гербом України. Проголошена після розпаду Австро-Угорщини Західно-Українська Народна Республіка використовувала як власні герби і галицького лева, і тризуб.

Герб радянської України вперше був затверджений у 1919 р. Він являв собою червоний геральдичний щит із зображенням золотих серпа та молота на тлі променів сонця, що сходить; щит оточували колоски пшениці, унизу розміщувався напис «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» українською та російською мовами. У 1929 р. на щиток додали напис У.С.Р.Р. (Українська Соціалістична Радянська Республіка).

У 1937 р. назву республіки було змінено на «Українська Радянська Соціалістична Республіка» - УРСР, що призвело до зміни напису й на гербі. У 1947 р. назву республіки перенесли на стрічку, яка розташовувалася на колосках, а у верхню частину додали червону зірку. Цей герб був доволі типовим для радянських республік і надалі - для соціалістичних держав; він мав відображати перш за все владу трудящих: робітників та селян (що й символізувалося серпом та молотом). Девіз «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» також розміщувався на гербах усіх радянських республік із відповідними мовними варіаціями. Такі герби не відображали традицій держави, а історичні символи оголошувалися реакційними та контрреволюційними. Тому зрозуміло, що тризуб у СРСР був під неофіційною забороною. Він, однак, активно використовувався в українському патріотично налаштованому середовищі. У своїй символіці тризуб використовували Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія.

Після проголошення Україною незалежності 24 серпня 1991 р. та її підтвердження на Всеукраїнському референдумі постало питання про зміну старого герба радянського зразка. У 1992 р. Верховна Рада України затвердила сучасний Державний Герб України, розроблений групою у складі А. Гречила, О. Кохана та І. Турецького. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р., затвердила тризуб як малий герб нашої держави. Питання про прийняття великого Державного Герба залишається нерозв"язаним; Конституція України лише вимагає використання в ньому тризуба (Знаку Княжої Держави Володимира Великого) та козака (герба Війська Запорізького).

Призначення герба
Герб має дуже широку сферу використання. Він, як правило, карбується на монетах та зображується на банкнотах держави, засвідчуючи їхнє походження. Побачити герб усередині країни можна на будівлях державних установ, а за її межами - на посольствах, консульствах та інших дипломатичних представництвах. Зображення герба на паспорті посвідчує громадянство його власника. Герб зображується й на печатках державних підприємств, установ та організацій, причому його використання тут суворо регламентується. Зберігає герб і військове значення, адже його можна побачити на різних елементах військової уніформи: кокардах, шевронах тощо. Крім того, державний герб може використовуватися як елемент емблем різноманітних державних та громадських організацій, хоча й у цьому випадку його використання суворо регулюється. Герб охороняється законодавством, наруга над ним тягне за собою юридичну відповідальність.

"Державні символи України"

Знаки, схожі на сучасні герби, зародилися ще в Стародавньому світі. Вони були пов"язані з обожненням давніми народами певних звірів або предметів - так званих тотемів. Пізніше, із появою держав, ці символи карбувалися на монетах, зображувалися на щитах воїнів, на військових знаменах, на печатках тощо. Так, у Єгипті символами Верхнього та Нижнього царств були сокіл та змія, символом грецько¬го міста Афін була сова, Коринфа - крилатий кінь, римляни як символ використовували орла.
У середньовічній Європі герби набули су¬часного вигляду, були встановлені правила їх створення та описання. Виникла навіть окре¬ма наука - геральдика. У цей час герби часто символізували окрему людину або родину. Спочатку вони використовувалися для розпізнаван¬ня рицарів під час битви, пізніше - як ознака роду, що передавалась у спадок. Звідси, влас¬не, і пішла назва «герб» - від німецького сло¬ва «егЬе», «спадок». Власні герби мали й ок¬ремі міста; наприклад, гербом Парижа й досі є корабель, Венеції - крилатий лев, Флорен¬ції - лілея.
Виникнення національних гербів припа¬дає на період об"єднання європейських держав у Новий час. Герби держав створювалися за різними принципами - десь це були давні символи певного територіального утворення, яке увійшло до складу єдиної (централізованої) держави (наприклад, Німеччина обрала гербом орла Священної Римської імперії, герб Іспанії включає герби королівств, які її утворили), десь створювався зовсім новий герб (особливо коли держава до цього ніколи не була незалежною).
Основою герба України є тризуб - Знак Княжої Держави Володимира Великого. Версій про походження тризуба існує безліч. У різ¬них варіаціях він з"являється на монетах, пе¬чатках, клеймах князів роду Рюриковичів із часів Святослава Ігоровича (щоправда, у його часи це був двозуб). Учені тлумачать ці зобра¬ження по-різному: як символ державної влади, як церковну емблему, як монограму, як орна¬мент. Багато вчених вважають тризуб родовим знаком самої родини Рюриковичів. Походжен¬ня символу також породило багато версій. Так, наприклад, низка фахівців вважають тризуб схематичним зображенням птаха (зокрема, со¬кола, ворона, голуба). Дехто бачить у тризубі корону. Інші вважають тризуб символом хрис¬тиянської Трійці або ж триєдиного божества з язичницького пантеону.
Цікаво, що як такий тризуб є одним із най¬давніших символів, відомих людству. Із тризу¬бом зображували грецького бога моря Посейдо-на та його римського «колегу» Нептуна; у руках богів Шиви та Вішну він з"являється в індій¬ській міфології. Тризуб широко використову¬вався в різноманітних символах, пов"язаних із числом 3, яке вважалося священним практич¬но всіма народами.
Варто зазначити, що український народ про¬тягом свого існування використовував й інші символи. Зупинимося на найбільш відомих та поширених.
Важливу роль в.історії України відігра¬ло козацтво. Тому не дивно, що зображення козака тривалий час використовувалося на¬шим народом як свого роду символ. Велика історична роль цього символу відображена також у Конституції України, яка встановлює використання у великому Державному Гербі козака з мушкетом.
Уперше таке зображення («рицар-козак із самопалом») з"являється в 1575 р. на печат¬ці Війська Запорізького, яка разом з інши¬ми клейнодами була передана козакам поль¬ським королем Стефаном Баторієм. Пізніше козак зображувався з мушкетом та шаблею на боці. Цей символ використовувався за¬порожцями і під час польського панування, і за часів Хмельниччини; пізніше його ус¬падкувала й Гетьманщина: у її діловодстві його називають «гербом нації». Сьогодні ко¬зак зображений на гербах Дніпропетровської та Запорізької областей - до їхнього складу увійшли землі Запорізької Січі. Цей символ зберігався як символ українських земель до кінця XVIII ст. - ліквідації гетьманського уряду.
Іншим поширеним символом України був архангел Михаїл. Полководець небесного воїн¬ства, він віддавна вважався оборонцем усіх християн та давніх слов"ян зокрема. Упродовж тривалого часу архангел Михаїл був зображе¬ний на гербі міста Києва та Київської землі; на гербі столиці його можна побачити й зараз. Не¬одноразово він з"являвся й на козацьких зна¬менах. Коли в 1863 р. почалося Січневе пов¬стання поляків проти російського повстання, саме архангел Михаїл символізував на гербі повстанців українські землі.
Іншим важливим символом був галицький лев. Лев - один із найстаріших елементів гербових символів. Він розміщений на гербах багатьох сучасних держав: Чехії, Бельгії, Ні¬дерландів, Великої Британії, Швеції, Болгарії тощо. Уперше він з"явився як символ Галичи¬ни на печатці галицько-волинських князів Ан¬дрія та Лева II (князювали в 1308-1323 рр.). Кольори лева та тла - золотий і блакитний - збігаються з кольорами українського прапора. Золотий галицький лев був проголошений гер¬бом Головною Руською радою під час револю¬ції 1848 р. в місті Львові.
Уперше необхідність створення власного державного герба постала перед Україною піс¬ля Лютневої революції 1917 р. та створення Української Центральної Ради. Пропонувався цілий ряд символів: вже згадувані лев, козак, архангел Михаїл, а також лук або самостріл, які дуже часто використовувались у гербах ук¬раїнських міст, наприклад, на старих гербах Києва та Харкова; сьогодні лук зображений на гербі міста Полтави. Дехто пропонував створи¬ти зовсім новий символ, наприклад, пішовши шляхом Французької Республіки, використати як символ стилізоване зображення букви «У» (французи використовують монограму КГ). Один із провідних діячів Центральної Ради, видатний історик Михайло Грушевський пропонував створити комбінований герб. За його задумом, у центрі герба мав бути зображений золотий плуг, а навколо нього - тризуб, лев, козак із мушкетом, арбалет та вершник (що символізував би історичний період перебування України у складі Литовсько-Руської держави). Над гербовим щитом Михайло Грушевський пропонував розмістити голуба з оливовою гіл¬кою - символ миру. Підтримувати щит мали робітник та селянка. Однак проект так і не був реалізований. Разом із цим Центральна Рада з утворенням Української Народної Рес¬публіки все ширше використовувала як символ тризуб - на державній печатці, на грошових знаках. У лютому 1918 р. тризуб був розміще¬ний на військово-морському прапорі УНР, а в березні того ж року - затверджений як дер¬жавний герб УНР. Таким чином підкреслю¬валося, що Українська держава спирається на традиції Київської Русі. Тризуб на гербі УНР був оповитий стилізованими оливовими гілка¬ми - символ прагнення нової держави до миру із сусідами. Ескіз герба виконав український художник Василь Кричевський.
Однак сама УНР після цього проіснувала недовго: у квітні 1918 р. внаслідок державного перевороту до влади прийшов Павло Скоропад¬ський, який був проголошений гетьманом. Зро¬зуміло, що, здобувши такий титул, він почав
відроджувати козацькі традиції. За його прав¬ління видатний український графік Юрій Нар-бут (автор ескізів грошей УНР) розробив держав¬ну печатку, на якій поєднав обидва історичні символи - козака та тризуб. На восьмикутно¬му тлі зображувався козак, у верхній частині печатки було розміщено тризуб. За гетьмана тризуб уперше з"явився на кокардах військово¬службовців армії Української держави.
Після повалення Павла Скоропадського та приходу до влади Директорії тризуб знову став гербом України. Проголошена після розпаду Австро-Угорщини Західно-Українська Народ¬на Республіка використовувала як власні герби і галицького лева, і тризуб.
Однак молодим українським державам не вдалося вистояти в громадянській війні, і на території Наддніпрянщини була встановлена радянська влада, а західні землі відійшли до Польщі, Чехословаччини та Румунії.
Герб радянської України вперше був затвер¬джений у 1919 р. Він являв собою червоний ге¬ральдичний щит із зображенням золотих серпа та молота на тлі променів сонця, що сходить; щит оточували колоски пшениці, унизу роз¬міщувався напис «Пролетарі всіх країн, єд¬найтеся!» українською та російською мовами. У 1929 р. на щиток додали напис У.С.Р.Р. (Ук¬раїнська Соціалістична Радянська Республіка).
У 1937 р. назву республіки було змінено на «Українська Радянська Соціалістична Респуб¬ліка» - УРСР, що призвело до зміни напису й на гербі. У 1947 р. назву республіки перенес¬ли на стрічку, яка розташовувалася на колос¬ках, а у верхню частину додали червону зірку. Цей герб був доволі типовим для радянських республік і надалі - для соціалістичних дер¬жав; він мав відображати перш за все владу трудящих: робітників та селян (що й символі¬зувалося серпом та молотом). Девіз «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» також розміщувався на гербах усіх радянських республік із відповід¬ними мовними варіаціями. Такі герби не відоб¬ражали традицій держави, а історичні символи оголошувалися реакційними та контрреволю¬ційними. Тому зрозуміло, що тризуб у СРСР був під неофіційною забороною. Він, однак, активно використовувався в українському пат¬ріотично налаштованому середовищі. У своїй символіці тризуб використовували Організація українських націоналістів та Українська повс¬танська армія.
Після проголошення Україною незалеж¬ності 24 серпня 1991 р. та її підтвердження на Всеукраїнському референдумі постало питання про зміну старого герба радянського зразка. У 1992 р. Верховна Рада України затвердила сучасний Державний Герб України, розроблений групою у складі А. Гречила, О. Кохана та І. Турецького. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р., затвердила тризуб як ма¬лий герб нашої держави. Питання про прий¬няття великого Державного Герба залишаєть¬ся нерозв"язаним; Конституція України лише вимагає використання в ньому тризуба (Знаку Княжої Держави Володимира Великого) та ко¬зака (герба Війська Запорізького).
Призначення герба
Герб має дуже широку сферу використан¬ня. Він, як правило, карбується на монетах та зображується на банкнотах держави, засвідчу¬ючи їхнє походження. Побачити герб усередині країни можна на будівлях державних установ, а за її межами - на посольствах, консульствах та інших дипломатичних представництвах. Зображення герба на паспорті посвідчує гро¬мадянство його власника. Герб зображується й на печатках державних підприємств, уста¬нов та організацій, причому його використан¬ня тут суворо регламентується. Зберігає герб і військове значення, адже його можна поба¬чити на різних елементах військової уніформи: кокардах, шевронах тощо. Крім того, держав¬ний герб може використовуватися як елемент емблем різноманітних державних та громадсь¬ких організацій, хоча й у цьому випадку його використання суворо регулюється. Герб охоро¬няється законодавством, наруга над ним тягне за собою юридичну відповідальність.

На вопрос, зачем государству нужен герб, может ответить любой школьник. Этот символ изображают на официальных документах, чеканят на монетах. Нередко герб входит в состав знаков различных организаций и коммерческих фирм. Одного взгляда на государственный символ хватает для того, чтобы стало понятно, о какой стране идет речь. Многие знают, как выглядит герб Украины, но что он означает?

Сколько символов у этой страны?

Геральдика - это сложная и многогранная наука, и любой символ в ней не случаен. Даже при разработке тщательно продумывается каждый элемент. Не трудно догадаться, что и государственная эмблема - это не просто набор знаков. На сегодняшний день Украина имеет два герба: большой и малый, но официально используется только второй. На голубом фоне изображен золотой трезубец - символ власти и величия князя Владимира. Использовалось это изображение и в качестве печати правителей Большой герб Украины дополнен казаком с мушкетом, символизирующим мощь Войска Запорожского. Более сложная эмблема до сих пор не утверждена, но существует в виде официальных законопроектов. Помимо двух гербов, имеется у Украины, как и любого другого государства, собственный флаг и гимн. По своему значению этим символы столь же важны, как и графическая эмблема. Флаг и герб Украины достаточно похожи, они выполнены в одних цветах: голубом и желтом.

Загадки истории и происхождения

Доподлинно неизвестно, когда и как был разработан герб Украины в своем современном варианте. Существует несколько гипотез, но неоспоримых подтверждений нет ни у одной из них. Что касается толкования изображения, для получения хорошей оценки в учебном заведении достаточно ответить, что символизирует герб вписанную в трезубец волю. Исторически подтверждено, что в роду Рюриковичей в обилии использовались двузубцы и трезубцы в качестве личной символики. Размер и стиль их зависел от статуса и личностных особенностей того или иного правителя - владельца символа. При этом трезубец, которым украшен государственный герб Украины, известен со времен Святослава. Некоторые историки полагают, что данный символ более древний.

Официальная версия

Наибольшее количество исследователей склоняется к тому, что трезубец является монограммой. Согласно этой версии, в знак вписано слово «Воля» и наиболее широкое распространение его ввел Владимир Великий. Правитель действительно чеканил монеты с собственным изображением на одной стороне и трезубцем на второй. Однако документов, подтверждающих присутствие слова «Воля» в рисунке, не сохранилось. Если присмотреться, желанные четыре буквы увидеть можно. Историки, не согласные с данной гипотезой, говорят о том, что монограммы не характерны для данного Руси. Иных случаев, когда значимые слова вписывались бы в символы власти, неизвестно. Еще одно яркое опровержение - герб Украины не мог быть создан Владимиром, так как подтверждено, что использовал его еще отец князя. И действительно, Святослав владел печаткой, на которой был изображен трезубец. Использовали этот символ и многие другие князья династии, изменяя по своему вкусу.

Религиозная гипотеза

Большую известность имеет и теория о том, что трезубец символизирует единство трех обликов единого Бога. И речь идет необязательно о христианской вере (хотя и такие мнения есть), в языческой мифологии также известно божество, имеющее три облика. Религиозное значение герба Украины отстаивает профессор Минько. Ссылается ученый на легендарную Легенда гласит о том, что сразу после прибытия отцов крестителей в Чехию многие люди захотели принять новую веру. Так как у священнослужителей не нашлось креста, обряд провели с использованием корабельного якоря. История интересная, но в культуре этого государства священный якорь изображается как буква «Т», написанная вверх ногами. Это графическое изображение мало напоминает трезубец, прижившийся на Руси. Несогласные с данной теорией говорят о том, что христианский якорь вряд ли стал бы использовать язычник Святослав. До крещения Владимир также был приверженцем старой веры и использовать трезубец он начал задолго до смены своих убеждений.

История про сокола

Во многих исторических документах сохранилось упоминание о благородной птице, как о символе княжеской мудрости и власти. Сокол в русской культуре считался олицетворением воинской отваги и справедливости. По мнению некоторых ученых, именно эта птица зашифрована в таинственном трезубце. Символ действительно похож на силуэт птицы во время пикирования на добычу. Боковые зубцы похожи на сложенные крылья, а центральный напоминает поджатую голову. Данная гипотеза является наименее популярной, ее не рассматривают в учебных пособиях. При этом противникам данной теории возразить нечего. Даже в «Слове о полку Игореве» слишком часто слово «сокол» и произвольные от него употребляются в качестве синонима к слову «князь». Однако документальных подтверждений того, что герб Украины включает в себя изображение этой птицы, не имеется.

Когда был утвержден символ Украины?

Свою современную историю герб начинает в 1917 году. Предложил ввести этот символ М. С. Грушевский, являющийся на то время председателем Центральной Рады. Выбор изображения политический деятель объяснял тем, что это печать Владимира. Важен тот факт, что Грушевский являлся и историком. Утвержден и официально признан Радой герб был в 1918 году. Были и альтернативные варианты, например, арбалет или лук, использовавшийся на Руси на печатях. В то же время предлагался и казак с мушкетом, присутствующий сегодня на большом гербе. В первоначальном варианте трезубец был золотистым и его окружал зеленый орнамент.

Символ государства в Украинской ССР

Во время расцвета Советской власти гербы всех республик были похожи. Коснулись изменения и Видоизменялся он трижды. Но все варианты изображения были схожи. На красном щите с восходящим солнцем изображался серп и молот, окаймленный золотыми колосьями. История герба Украины на период с 1929 по 1991 годы так же насыщена. Менялась не только общая стилизация символа, но и надписи на ленте, оплетающей колосья. Последний вариант герба не имел надписи УССР. Значение этого государственного символа расшифровать нетрудно. Краткая формулировка звучит следующим образом: "Все люди труда находятся под защитой красной армии и справедливого правительства".

Современный вариант украинского герба

После распада СССР в 1991 году новой Украине нужны были новые символы. Но почему был выбран именно старый трезубец? Сегодня на вопрос, что означает герб Украины, может ответить любой житель страны. Главный символ государства напоминает не только о его величии, но и о богатой истории. Считается, что этот герб был вновь принят для подчеркивания древности страны. Активно используют этот символ как «знак Владимира» многие националистические течения. Вопрос о принятии большого герба остается открытым. В конституции государства прописано, что за его принятие выступает 2/3 состава Рады. Эскиз давно разработан, но символ не имеет юридической власти и официально не утвержден. На большом гербе, помимо малого и казака с мушкетом, изображается лев, корона, колосья и прочие элементы.

Украинский герб: история и сегодня

Как и прочие официальные символы государства, малый герб широко используется. Увидеть его можно на воинских знаках отличия, паспортах граждан, регламентировано использование герба и для печатей муниципальных учреждений. Ожидать изменений малого герба не приходится. Выглядит он оригинально, несмотря на свою простоту. Прижился он уже и в качестве опознавательного знака, который нравится большинству граждан государства. Что касается большого герба, когда он будет принят и начнет использоваться официально, остается только догадываться. При этом эскиз давно разработан, и увидеть его можно уже сегодня. Герб Украины, фото которого вы видите, в ходу и сейчас. Но только в качестве неофициального декоративного знака. При этом малый символ охраняется конституцией и может использоваться только в соответствии с имеющимися правилами. За неправомерное же использование большого герба или неуважительное к нему отношение привлечь к ответственности крайне трудно. Все дело в том, что официально это изображение не признано символом государства. По этой причине многие политические деятели говорят о необходимости скорейшего принятия решения по этому вопросу. Вполне возможно, что принят большой герб Украины будет в самом ближайшем будущем.

Тризуб - історичний символ Української Державності, княжий Знак середньовічних Київських князів.

Одностайної думки щодо значення тризуба вчені не мають. Подібні зображення відомі на давніх солярних знаках в Індії та інших країнах світу. Існує близько 40 версій, які пояснюють походження тризуба.

Він вважається символом влади, християнською церковною емблемою, геральдичною фігурою, монограмою, орнаментом, символічною квіткою, схематичним малюнком лука із стрілою, символом блискавки, символом влади над трьома світами - небесним, земним і підземним, що пізніше трактовано християнами як єдність Бога-Батька, Бога-Сина, Бога-Духа Святого, емблемою якоря, зображенням рибальського знаряддя, уособленням трьох природних стихій - повітря, води і землі, існує версія, що це зображення падаючого, атакуючого сокола.

Тризуб (як сокола, що йде в піке),
Облюбував собі на ловах Рюрик.
І віщий князь Олег не вежах бурих
Лишав його зображення стрімке.
На печенігів, половців у шкурах
Цей герб наводив жах - було й таке!
І дерево життя змогло в"юнке
Не вимерзти в холодних кучугурах.
Сам Олександр здіймав Тризуб увись,
Як з півночі посунули колись,
Навали шведів і тевтонів сила,
І коли скрестились грізно меч і спис,
А для наук йому розправив крила

Засновник Академії - Могила.

У науці поширена думка, що Тризуб в національній символіці України бере свій початок від геральдичного знаку Рюрика та його нащадків.

Але разом із тим, кожен знак існував набагато раніше. Археологи знаходили такі знаки на величезних територіях від Дніпра до Гімалаїв, від берегів Понта і Пропонтиди до лісостепової зони Московщини.

За цією темою зібрано вже багато літератури, пройшло багато наукових конференцій і симпозіюмів та виголошено стільки думок, що вистачило б заповнити цілі томи.

Ще 1904 року Карл Болсуковський в доповіді "Родовий знак Рюриховичів, великих князів Київських", що була прочитана на XIV археологічному з"їзді в місті Чернігові, стверджував, що:
1.Загадковий знак, запозичений у Візантії, утворився з літер грецької абетки, які складають титул монарха - "басилевс".
2.Цей титул після Володимира Святого зберегли всі його наступники до Ярополка-Петра включно.
3.Після змін, від додання хреста й місяця, він дістав значеня геральдичної емблеми, через що його й слід вважати за герб Рюриковичів.
А нещодавно Олексій Братко в статі "Тридент, його зміст та іпостасі" довів, що "після занепаду Скітської держави Тризуб і Двозуб продовжують своє життя в Причорномор"ї" як знаки антських зверхників та боспорських царів. Традиція самецих знаків Північного Причорномор"я знайшла собі продовження у так званих знаках Рюриковичів та визнанні тридента національним символом України.
Магічний символ оберегу північно-арійських племен. Має скандинавське рунічне походження.
З розповсюдженням християнства набрав додаткового сенсу Святої Трійці. Тризуб несе в собі сакральне значення, пов " язане з троїстим характером верховної влади.

Все це було задовго до того, як християнство проголосило Святу Трійцю (тридент): Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Святий Дух. Цей знак - тридент - зустрічався на Кавказі, в Хорезмі, в Ірані, в Кушанському царстві та ще раніше - в Ольвії, у сарматів, в грецьких містах на Боспорі і навіть 3 тисячі років до Різдва Христова на Поділлі.
Стилізований знак Тризуба - „триглав" - розповсюджений в народній українській вишивці, в орнаментах і візерунках.
Після повалення царизму в Україні виникла Центральна Рада і було проголошено Українську народну республіку.

Пропонувалися такі символи майбутнього герба України: зображення Св. архистратига Михаїла, козак із самопалом, золоті зорі на синьому тлі, тризуб. Центральна Рада за пропозицією М. Грушевського у 1918 році затвердила знак князівської влади часів Київської Русі- тризуб за герб Української Народної Республіки. Автором проекту герба був художник В. Кричевським. Тризуб залишався державним гербом України і в часи Гетьманату П.Скоропадського та Директорії.
Після ліквідації української національної державності символіку із зображенням тризуба в 20-40-х роках XX ст. використовували різні політичні угрупування Західної України - праві і ліві - зокрема, з певною відмінністю (середній зуб у формі меча) ОУН.

Тризуб із середнім зубом у формі хреста - релігійні угрупування. Як державний герб тризуб було визнано 15 березня 1939 року Сеймом Карпатської України - держави, яка нетривалий час у 1939 році існувала в Закарпатті.
Після відновлення української національної державності, Верховна Рада, як найвищий законодавчий орган держави, своєю постановою «Про державний герб України» від 19 лютого 1992 р. затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України.

Тризуб став офіційною емблемою нашої держави.

Нині за Конституцією України, прийнятою 28 червня 1996 року, головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб) - малий Державний Герб України.

Традиційно зображується золотим на блакитному тлі - згідно кольорів Державного Прапору України.

Золотий непокірний тризуб

Державний герб України

Стаття 20 Конституції України : " Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. "

Великий Герб України - складається з трьох основних частин: Тризуба, Герба Війська Запорізького (праворуч) і Герба Королівства Галичини і Лодомерії (ліворуч). Тим самим символізується соборність України, коли національний символ (Тризуб) об " єднує і Захід (Галицький Лев), і Схід (Козак-Запорожець). Тризуб принципово симетричний, в той час, коли оксідентальні (Лев) і орієнтальні (Козак) символи розгорнуті обличчям один до одного, що означає подолання протиріч і єдність.

До речі, ці фігури є розгорнутими в протилежні від їхнього історичного положення боки.

Державний герб - офіційна емблема держави. Його мета - дати в умовних символах уявлення про державу, її історію, суспільний та державний лад.
Ще в період родоплемінного ладу східні слов"яни на території України використовували символічні знаки.

Ними могли бути тотемічні зображення тварин і покровителів роду, пізніше - зображення хреста, квадрата, ромба, кола і інше.

Дещо пізніше бачимо на гербах півмісяць, зірки, зброю, квіти, геральдичних звірів та птахів, зокрема однорогів, оленів, орлів, круків.
Родові знаки часто використовувалися для позначення пасовищ, водоймищ та для визначення територіальних меж певного роду.
Найдавніші археологічні знахідки тризуба походять з першого століття нашої ери з Боспорського царства, що знаходилось на Керченському півострові. Трохи пізніше, у VI-VIII ст. цей знак можна зустріти серед археологічних знахідок на Полтавщині та Київщині.
Тризуб був очевидно знаком князівської влади Рюриковичів. Зображення тризуба відоме з печатки київського князя Святослава Ігоровича.

Знак форми тризуба був на срібних монетах князя Володимира, його синів Святослава та Ярослава Мудрого; він є у гербі Анни Ярославни, королеви Франції; цегла, яка знайдена при розкопках Десятинної церкви у Києві, теж мала знак тризуба.
Як знак князівського роду, тризуб широко використовувався не печатках, якими скріплювалися міжнародні договори, князівських товарах, що вивозилися на продаж за кордон...
Проте, тризуб не був офіційним гербом Київської Русі у сучасному розумінні. Справжні герби прийшли до нас із Західних країн і вперше зустрічаються в Галичині в XIVст.
У період феодальної роздробленості Русі тризуб витіснився з ужитку. На зміну приходять: на київській землі - зображення Св. архистратига Михаїла, а на Галичині - лев, зіпертий на скелю. Із запровадженням козацького реєстрового війська на Україні з"являється нова гербова символіка - лицар-козак з самопалом.

Це зображення широко використовувалось на печатках запорізьких козаків.

Під час першої світової війни відзнаку у формі тризуба використовували українські частини у складі австрійської армії - Українські січові стрільці. Тризуб став своєрідним орденом, відзнакою за хоробрість в Українській Галицькій Армії.

Чому тризуб зображається жовтим? Багато дослідників пояснюють це так: жовтий - золотий колір - це колір небесних світил, колір Сонця, сонячного проміння, без якого неможливе існування життя.
Kоли йдеться про державний герб, то у свiтовiй практицi не усталилося суворої регламентацiї засад його творення.

Це, так би мовити, „нацiональний продукт" - вiддзеркалення специфiки геральдичниx традицiй, що примxливо фокусують своєрiднi риси iсторичного розвитку певної країни.
Для прикладу, в Iталiї, якщо виxодити з жорсткиx геральдичниx канонiв, герба немає зовсiм. Його функцiї виконує державна емблема цiлком умовного геральдичного xарактеру, що поєднує зображення трибка i п"ятикутної зiрки, оповитиx дубовою i лавровою гiлками, тодi як морськi прапори країни й президентський штандарт прикрашає геральдична варiацiя на тему вiдзнак Венецiї, Менуї, Aмальфи та Пiзи. Самобутнiй спосiб геральдичної презентацiї обрала й Францiя, що послуговується двома знаками: загальновiдомою емблемою з лiкторським пучком i орденом Почесного легiону та щитом, у якому поєднано герби всix департаментiв країни.

Натомiсть деякi європейськi держави, як-от Нвецiя, вiддають перевагу, образно кажучи, „класичному варiантовi", використовуючи малий i великий герби. Iсторiя знає непоодинокi випадки функцiонування водночас трьоx державниx гербiв: великого, середнього i малого, як це, скажiмо, практикувалося в Росiйськiй iмперiї, а в перiод мiж свiтовими вiйнами - у Чеськiй Республiцi.

Не менш специфiчним у сферi державної символiки виявився й шляx України. Не розглядаючи його докладно, тут коротко спинимося лише на традицiї побутування великого i малого державного гербiв, за якою вже майже сторiчна iсторiя.

Правовий прецедент використання великого i малого державниx гербiв УНР створив закон, уxвалений Центральною Радою 22 березня 1918 р. Обидва знаки мало рiзнилися композицiйно. З самого початку вони стали об"єктом аргументованої критики В.Mодзалевського i Г.Нарбута. Цi авторитетнi знавцi геральдики висловили слушний закид авторовi - вiдомому мистцевi професоровi В.Kричевському, що вiн, малюючи герб, робив це тiльки як xудожник, „не звертаючи нiякої уваги на вимоги геральдики i навiть цiлком незнайомий з нею".

Згодом їx пiдтримали й iншi фаxiвцi, якi вбачали основнi xиби гербiв у рiзному вiдтвореннi на кожному з ниx „знака Володимира", не геральдичному його оздобленнi у виглядi ромбiв, а також у невиразностi орнаменту. Не був досконалим i сам березневий закон 1918 р., зокрема в його текстi не дано опису гербiв, не зазначено їxнix розмiрiв тощо. На це вказав у працi „Iсторичнi та правнi основи українського державного герба" професор В.Tрембiцький.

Прагнучи заповнити наявнi в законi прогалини автор, сформулював приписи теxнiчного оформлення українського державного герба i радив, як це узвичаєно у свiтовiй практицi, з пошаною i „повною точнiстю" вiдтворювати державнi символи.
Великий i малий герби 1918 р. стали першим втiленням iдеї дуалiзму українського державного герба, яка згодом набула свого розвитку. Tак, наприкiнцi 30-x рр. XX ст. вiдомий український геральдист M.Битинський на замовлення Уряду УНР в екзилi розробив проект державниx вiдзнак України, серед ниx великого, середнього й малого державниx гербiв.

Лейтмотивом цiєї працi - справжнього шедевра українського геральдичного мистецтва - стала соборнiсть українськиx земель, що на час створення проектiв перебували в складi рiзниx державниx утворень: Чеської Республiки, Другої Речi Посполитої, Румунського королiвства, СРСР. Проекти M.Битинського здобули суспiльне визнання й приxильнiсть. Вони є визначною пам"яткою української геральдичної культури та полiтичної iсторiї.
Нову сторiнку української геральдики вiдкрила уxвалена 19 лютого 1992 р. Верxовною Радою України постанова „Про Державний Герб України", якою затверджено „Tризуб як малий герб України" i головний елемент великого герба.

Ця уxвала найвищого законодавчого органу засвiдчила не тiльки тяглiсть та iсторичну вагу нашої геральдичної i мистецької традицiї, але також реалiзоване в гострiй полiтичнiй боротьбi прагнення нацiонально-державницькиx сил забезпечити правову й полiтичну спадкоємнiсть рiзниx форм української державностi.
Основи iдейної конструкцiї чiльного атрибуту держави заклала ст. 20 Kонституцiї України 1996 р. Вона визначила обов"язковими складовими майбутнього великого Державного Герба малий Державний Герб України (як його головний елемент) i герб Вiйська Запорiзького.

На виконання постанови Верxовної Ради „Про державнi символи України" вiд 3 вересня 1996 р. i постанови Kабiнету Miнiстрiв України вiд 2 листопада 1996 р. „Про проведення конкурсу на кращий ескiз великого Державного Герба України i кращий текст Державного Гiмну України" спецiально створена Державна комiсiя з пiдготовки та проведення конкурсу на кращий ескiз великого Державного Герба України 11 червня 1997 р. сxвалила проект, пiдготовлений авторським колективом у складi M.Ф.Дмитрiєнко, О.A.Iваxненка, В.С.Miтченка, Ю.K.Савчука.
Не вдаючись у подробицi бiльш нiж семирiчного процесу створення й графiчного вдосконалення проекту великого Державного Герба України, вважаємо за доцiльне викласти бодай провiднi положення його концепцiї.
Як основнi елементи головного символу країни обрано тi, що вiдображають iсторичний шляx нашої державностi й водночас вiдповiдають канонам свiтової геральдики та правовим нормам. Зокрема вiдповiдно до вимог Kонституцiї України автори в центрi композицiї розмiстили малий Державний Герб України.
Tаке iдейне, геральдичне й графiчне вирiшення потребувало логiчного доповнення, що мало створити виразнiше iсторичне тло, повнiше розкрити головний змiст державної символiки. Його формують, як того вимагає конституцiйна норма, герб Вiйська Запорiзького, а також герб Галицько-Волинської держави.

Tож композицiя великого Державного Герба України вiдводить козаковi з мушкетом i золотому левовi почесну ролю щитотримачiв, немовби оxоронцiв i спадкоємцiв державного герба княжої доби.
Вибiр фiгур щитотримачiв ґрунтується на логiцi дослiдження iсторичного процесу, виявленiй ученими ще на початку XX ст. У 1912 р. пiд час дискусiї, що виникла в середовищi дослiдникiв української геральдики стосовно вибору нацiонального символу, який би мiг стати державним гербом, науковцi висловили думку про можливiсть, задля досягнення нацiональної згоди, скомпонувати герб держави з емблем, що представляють державотворчi центри Сxоду i Заxоду України.

Tодi вiдомий львiвський iсторик С.Tомашiвський дiйшов висновку: „Отож, якщо дуалiзм, то лев i запорожець".
Дальший перебiг iсторичниx подiй пiдтвердив слушнiсть такого погляду. Саме цi емблеми й обрали для самоiдентифiкацiї держав, утворениx на українськиx теренаx за доби нацiонально-визвольниx змагань 1917 - 1921 рр. Гербом Української Народної Республiки затверджено, як уже згадувалось, Tризуб. Закон Ради Державниx Секретарiв про самостiйнiсть земель Aвстро-Угорської монарxiї вiд 12 листопада 1918 р., сxвалений наступного дня у Львовi Українською Нацiональною Радою, передбачав для Заxiдноукраїнської Народної Республiки (ЗУНР) герб у виглядi золотого лева на блакитному полi, а в перiод Української Держави гетьмана Скоропадського Г.Нарбут розробив державну печатку iз зображенням козака з мушкетом.
Найавторитетнiшi вченi, серед ниx академiк M.Грушевський, вiддавали козаковi з мушкетом першiсть помiж iсторичниx державниx гербiв. Прiоритетнiсть цього символу визнали й Г.Нарбут та В.Mодзалевський. Iнший дослiдник, автор виданої 1918 р. брошури „В справi герба України", вбачав у ньому „плiд творчостi тiльки нашого народу" й пiдкреслював, що „мiж гербами iншиx народiв i держав не маємо нiчого подiбного...

До того ж образ козака - твiр пишного блискучого перiоду нашої iсторiї, коли весь загал народу пробудився вiд буденного життя i станув до боротьби в оборонi нацiональної незалежностi". Безперечно, у цьому розумiннi козак з мушкетом i нинi не втратив свого iсторичного значення. Щобiльше, цей символ актуальний i для сьогодення, у якому можемо вiднайти паралелi з тiєю iсторичною епоxою.
Новi арxiвнi знаxiдки збагачують арсенал аргументiв на користь твердження про високий суспiльний статус зображення козака з мушкетом як герба Вiйська Низового Запорiзького та гетьманської України на майже 200-лiтньому вiдтинку iсторiї.
Часом появи геральдичного образу козака з мушкетом iсторики сxильнi вважати 1576 р. (за даними лiтопису Г.Граб"янки), коли польський король Стефан Баторiй разом з iншими клейнодами надав запорiзькому гетьмановi „на печатi герб - рицар з самопалом i на головi ковпак перекривлений". На печаткаx двадцяти гетьманiв упродовж 1595 - 1764 рр. вирiзьблювали образ козака з мушкетом.

Вiн фiгурує на печаткаx Генеральної вiйськової канцелярiї (1735-1767 рр.), iншиx вищиx урядовиx установ Гетьманщини. Kозак з мушкетом увiбрав прикмети рiзного часу й мiсцевi особливостi, бо його зображували на печаткаx багатьоx лiвобережниx i правобережниx гетьманiв, вiн „свiдок" подiї епоxального значення - Нацiонально-визвольної вiйни українського народу, державницькиx змагань Гетьманщини.
Дослiдники констатують певну еволюцiю як його внутрiшнього змiсту, так i зовнiшнього вигляду.

Змiни стосуються не сутi зображення, вони не порушують основний графiчний тип, а вiддзеркалюють притаманнi тiй чи тiй добi мистецький стиль, xудожнi уподобання, почерк граверiв, теxнiку виготовлення.

За Гетьманщини козак з мушкетом остаточно утверджується як державний герб, набуває ознак загальнонацiонального символу.

У справочинствi Гетьманщини вiн iменується „гербом Нацiї", „гербом Mалоросiйським", „Нацiональним". Зокрема в ордерi гетьмана Kирила Розумовського 1755 р. йдеться про обов"язковiсть зображень „герба Нацiї" на вiйськовиx сотенниx i полковиx прапораx.

Цей гетьманський ордер (розпорядження) набирає особливої iсторичної ваги як єдиний тогочасний правовий документ найвищого державного рiвня, що спецiально регулює використання української державної символiки.
Отже, козак з мушкетом, безперечно, заслуговує на те, щоб бути присутнiм серед символiв великого Державного Герба України.
Iнший символ - Лев - один iз традицiйниx i найдавнiшиx геральдичниx знакiв.

Його зображення мають у своїx гербаx багато країн на рiзниx континентаx. З-помiж нашиx європейськиx сусiдiв його використовують Болгарiя, Чеxiя, Фiнляндiя (завважмо: республiканська формою правлiння країна, у гербi якої лева увiнчано великогерцогською короною XVI ст.), Нвецiя, Бельгiя, Люксембурґ, Норвегiя та iн. Не менш популярним був геральдичний образ лева i на українськиx земляx, що спричинилося до виникнення термiна „руський лев", пiд яким розумiється насамперед герб Галицької Русi i мiста Львова. Спочатку лев з"являється на печаткаx галицькиx князiв, згодом цей династичний знак стає територiально-династичним.

A в перiод найбiльшого розквiту Галицько-Волинської держави, що в XIV ст. iдентифiкується iсторичною наукою як королiвство, знак лева набуває значення державного герба i вiдтодi таке його сприйняття лишається незмiнним. Цю традицiю в XX ст. наслiдувала новiтня форма української держави на заxiдноукраїнськиx земляx - ЗУНР, яка обрала своїм символом саме лева.
Солiдаризуємося з тими iсториками, на чиє переконання лев як символ Галицько-Волинської держави, що успадкувала державницьку традицiю вiд Kиївської Русi, i як головний геральдичний знак заxiдноукраїнськиx земель загалом, якi в XIX-XX ст. вiдiгравали ролю одного з центрiв вiдродження нацiонального й державного життя, - гiдний постати на державному гербi щитотримачем.
Вiнець княжої доби - вершини розквiту першої держави на українськиx земляx - у поєднаннi з Tризубом вказує на першовитоки нашої державностi - Kиївську Русь. Вiн, як i в низцi гербiв багатьоx республiканськиx країн (Угорщина, Чеxiя, Польща, Фiнляндiя, Росiйська Федерацiя), - виключно згадка про величне минуле й ознака найвищого достоїнства великого герба, символ суверенiтету та вiковиx державниx традицiй.

Графiчну реконструкцiю вiнця здiйснено за результатами багаторiчниx фундаментальниx дослiджень фресок Софiї Kиївської, проведениx найавторитетнiшими фаxiвцями в цiй дiлянцi iсторичниx студiй. Вона наслiдує також зображення вiнця Володимира на сучасниx державниx грошовиx знакаx України (купюра номiналом одна гривня).

Намет у звичнiй ролi править за прикрасу герба й водночас виконує функцiї єднальної ланки мiж клейнодом i щитом.

Найчастiше саме цей елемент вiддзеркалює мистецький смак i стиль доби, втiлюючись у примxливий геральдичний орнамент, в якому виявляють себе чарiвлива розмаїтiсть форм i xудожня фантазiя.

Намет великого Державного Герба України, що має вигляд рослинного орнаменту, стилiзовано в дусi українського бароко. Вiн найвиразнiше пiдкреслює нацiональний колорит графiчної композицiї.
Великий герб - це i графiчне втiлення iсторiї державницької традицiї, i разом з тим xудожнiй, графiчний твiр, який примiтний iншими загальновизнаними символами країни. „Без калини немає України" - стверджує народна мудрiсть.

Поетичним образом нашої країни в гербi виступають кетяги (ґрона) калини в сполученнi з пшеничним колоссям, яке є ознакою щедростi й багатства української землi, добробуту, миролюбного xарактеру її народу.

Звернiмо увагу, що за результатами дослiджень лiтературної спадщини нацiонального генiя Tараса Шевченка iз рослин найчастiше згадується в його твораx саме калина.
Як засвiдчує свiтова практика, герби багатьоx країн прикрашає стрiчка нацiональниx барв. Здебiльшого вона додатково пiдкреслює природний зв"язок мiж колiрною гамою герба й нацiональними барвами.

Tрадицiйно стрiчка розмiщується бiля пiднiжжя щита.
Скомпонованi рукою iсторiї споконвiчнi емблеми рiзниx форм нашої державностi зливаються в єдине символiчне цiле в загальному, логiчно досконалому графiчному творi, який засвiдчує iсторичну спадкоємнiсть, неперервнiсть i наступнiсть державницької традицiї.

Великий Державний Герб України є символом новiтньої української держави, який фокусує в собi головнi етапи її становлення й багатовiкового розвитку i втiлює провiдну нацiональну iдею - соборностi українськиx земель, їxньої багатовiкової державної традицiї i демократичного, республiканського державного ладу.

Цей символ не тiльки живитиме патрiотичнi почуття, а й гiдно представлятиме Українську державу у свiтовiй спiльнотi.
Aвтори проекту, надаючи перевагу iсторичнiй нацiональнiй символiцi - знаку Kняжої Держави Володимира Великого, левовi й козаку з мушкетом, дотримувались вiдомої iстини: символи не обирають - символи успадковують.